Місяць місить тісто в ночвах ночі,
Зазирає, скільки всього душ
До його гостинності охочі,
Поправляє новий капелюш.
Одягає сиву камізельку
Та й чекає на своїх сновид,
Знизу пси, ніяк не стулять пельку,
Манить їх небесний краєвид.
Дивний запах звідти вони чують
І голосять, слиною кап-кап...
Гості таємницями смакують,
Сиплять крихти до собачих лап...
2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773061
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 24.01.2018
автор: Ніколя Петрович