Стоїть Тарасова гора
Понад Дніпром, де горді кручі.
Стрімка стежина до Дніпра,
Ховається в садах квітучих.
Змивають хвилі береги,
Кигичуть чайки над водою,
Давно розтанули сніги,
Ріка забрала їх з собою.
Дніпро лежить, як богатир,
Хвилюється при непогоді.
Виблискує Дніпрова шир,
Коли біжить він на свободі…
Ніхто Дніпро ще не здолав,
Хоч прагнули його скорити,
Дніпро ж століття подолав,
Йому віки ще жити й жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773024
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2018
автор: СЕЛЮК