[color="#4400ff"][i]Обійняти б тебе, мій світе,
Захистити б тебе від біди,
Посадити в пустелях квіти,
Проливатись дощем туди.
Лікувати пекучі рани,
Забираючи сум твій і біль,
Тихо гладити океаном
Або іншою зі стихій.
Бути поруч з тобою в скруті,
Підставляти тобі плече
І дійти до самої суті,
Зрозуміти душевний щем.
Загасити твої пожежі,
Позмивати де бруд, де кров
І любити тебе безмежно,
І відчути твою любов.[/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772878
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.01.2018
автор: Марина Панфьорова