́В компі хрипнув охолоджуючий ку́лер*,
Коли Зінка замотала но́ут – ковдрою.
А ми ж - вдвох, з Валерком, як вже можем – тулим,
Зінці – руки свої теплі, в санаторії...
...Так, лишила нас обох, і ми не дивимось -
Один на одного, а тільки но на Зіню!
--Вимкни ноут, гавкне кулер́, й мамка́* спиниться..., -
То - Валерик, він ком,ютерник елітний.
Зінка вимотала ноут, і в нас дивиться:
--Може трошки поспимо́? субота ж... Гуд?, -
Я-то може й хтів би прямо зараз змитися,
А Валер, за но́ут – і щасливий й тут.
У друзяки – жінка, в мене – наречена.
Зінка ж – неймовірно взавтра кличе в гори:
--Добре, що ви – незнацомці мені, й вчені.
Мій, як вип’є – дві доби спить, він – історик.
Я не був у горах, й згодився. Валерик -
Геть відмовився, бо там – ніц інтернету...
22.01.2018р. ( «З сучасних уподобань» )
*кулер – вітрогін, що охолоджує процессор у комп’ютері
*мамка – материнська плата у компі.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772692
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 22.01.2018
автор: Юхниця Євген