Тебе немає вже.. аж цілих одинадцять років...
Недуга-темрява згасила твій вогонь
Невистача твоїх із мужності уроків...
Карбує пам'ять обеліск із тисячі безсонь
За кожну мить я вдячний тобі, Тату...
Пробач за все, за все... чим завинив
Життя малює далі... лінію, картату
Я завжди пам'ятатиму, як ти мене любив
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772493
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.01.2018
автор: Вадим Кравець