Як я не вміло живу на землі,
Сором, ой сором мені!
Печаль і невіданий страх,
Це просто небачений жах.
Іду я, іду я і ноги ламаю,
І серце ламаю, і душу кривлю.
Нічого не бачу, нічого не знаю,
Поганські я речі роблю.
Ти бачиш десь там немає підказки,
З каліченим духом немає відради.
Хай горять ці злющії маски,
Я сам весь горю і так складно…
2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772266
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 19.01.2018
автор: Северин Лісничівський