Ти танцюєш на намальованій картині
Десь у глибині свого розчарування
Ти малюєш історію свого кохання
Фарбами невиразної осінньої самоти
Не народжена для того щоб померти
Це саме ти
Хто обирає свій шлях від початку і до кінця
Не залишаючи у пам’яті свого лиця
Не залишаючи кришталеві кросівки фірми найк
Ти ставиш лайки під не купленими товарами
На алі експресі
І залишаєш цю країну із документами стюардеси
На аварійному судні із експедиції Магелана
Десь у глибині своєї невиліковної рани
І своєї невимушеної мелодії від любові
До пізнання
Ти прямуєш туди де пустеля не має кінця
І всі говорять мовами безкінечного вікенду
Без договорів про оренду
Твого неіснуючого житла
Ти підписуєш документи про оренду
Чужого життя
Розгублена, не виспана і впевнена в собі
Твоє завтрішнє щастя щиро вдячне тобі
Коли ти танцюєш на уламках розбитої вітрини
Ніхто не дасть тобі зайвої хвилини
Свого ефірного часу
В обмін на твої найдорожчі прикраси
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2018
автор: ura0701