О, це від Бога – всеповнотворче,
без пощерблень.
Усерадіюче – мов над потоком верби!
Світловражаюче до стовбняка!!
До проковтання язика…
не здійметься ні душа, ані рука…
й піде:
як то агресор йде по Україні
помежи двох млинів–
з палаючими вітряками!
повільно в небі обертаються –
й в віках! палаючими, палаючими вітрильника-а-а-
ми!!
Раз ти душі не чуєш –
не підніметься і рука…
підеш в Нікчемника –
згориш…
скочуєш!
1.06.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771803
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.01.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович