Не відпускай моєї руки.
Мені ця ніжність надважлива.
Куди б я не пішов, тобі так само кудись потрібно йти.
Ця ніжність дуже тиха. Байдужість галаслива …
Не відпускай моєї руки,
Бо я зірвусь й летітиму роками,
Поки за щось несправжнє учеплюсь,
Несправжніми, не своїми думками.
Не відпускай моєї руки,
Не дозволяй піти самому.
Навіть, якщо я захочу піти,
Навіть, якщо відчуватиму втому.
Втому від справжнього. Втому від боротьби.
Втому від постійного бігу чи ходьби.
Якщо я захочу зупинитися, встань поруч зі мною.
Життя не стане грою … просто люби.
Чи може бути навпаки?
Якщо ти зовсім не змінилась,
Якщо тепло, якщо так легко поруч йти,
Зірвусь униз, але з тобою. Ти зупинилась.
Немає часу. Простір теж не має меж.
Несеться в просторі твій чарівний кортеж.
А ніжність посмішки одна на сто світів,
Я це побачити завжди так мріяв, так хотів ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2018
автор: Дружня рука