мабуть, я збожеволів лиш тоді,
коли замислив в голові своїй одне,
що непомітно я вкраду тебе навік собі,
і заховаю там, де мало хто відчує і збагне...
і берегтиму я від всього прикрого і злого,
та й кожен замисел лукавий я про тебе заперечу,
бо ж серденько моє найбільше зараз прагне того,
щоб ти одна заповнила в нім цю нестерпну порожнечу.
бо ж відтепер нема у мене протидії від твоїх атак,
і від думок про тебе не знайти мені ніяк відбою,
ну і нехай подумають усі - він збожеволів просто так,
та знаю я... що збожеволів просто… я лише тобою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2018
автор: choroma