У хаті св"ято,а вдуші болить
Кричить знедолена,згвалтована Вкраіна
Я розумію,треба щось робить,
Не можна жить,чекать коли загине.
Не можна Неньку,заживо в труну
Не можна віддавать,хай розтинають,
Не можна матір,залишать одну
Коли круки над нею,зграями літають.
Вкраіно,ненько,матінко моя,
Умийся ти живущою водою,
Бо як же жить без тебе буду я,
Як жить тоді,без неньки,сиротою.
Не буду я гадати що робить,
Я сяду краще Кобзаря читати
Може Св"ятий Тарас мене навчить
Як матір із неволі визволяти
Читаю Кобзаря,душа болить
Слова Тараса западають в душу
Треба громадою обух сталить
Та ворогів трусить,як гайдамаки грушу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2018
автор: Амадей