Відчай. Безнадія. Загубленість. Невизначеність.
Загубився у світі цім, втратив орієнтир, зникло тяжіння
і життя губить свій зміст.
Тебе кинули. Ти один. Сам на сам із життям, із своїми
слабкостями, недомаганням, безпорадністю.
О! Господи! Засвіти у житті промінь надії, пошли
руку помочі, щоб відчути - ти не сам.
З нами Бог! Розумійте, народи, і поклоняйтеся,
яко з нами Бог!
І світло засяяло у темряві. І Дух воплотився і
стався одним із нас, щоб наповнити нас Животво-
рящим Духом, Духом Життя і Любові. Це він дає
силу боротися і перемагати, дає силу прощати,
щоб самому бути прощеним. Перебуваючи у ньому,
ми можемо творити і любити.
Тож, очистимо свої душі у купелі Йорданського
Хрещення, щоб зійшов на нас Дух Миру, Єдності,
Любові.
Душе святий! Зійди! Замешкай у наших душах,
щоб прийшло до нас прозріння, просвітлення.
І, щоб перебували ми у тобі, а ти у нас повсякчас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2018
автор: яся