Я чекала тебе,
Хоча роки тривожно шепочуть,
Що шукаю примару і пізно мені щось мінять,
Але я не здавалась
І вірила в долю, бо хочу
Ще пірнути у воду й до неба крила піднять.
Десь у закутку серця
Недарма я мала надію,
Що заплутавсь в тенетах той, хто до мене іде,
Потерпіти ще треба , хоч і волію,
Щоб кохання прийшло, не спізнилось…
А як же іще!
Бо ще треба в житті
Пронести золоте коромисло,
Геть по вінця заповнене плином тепла і добра.
І не маємо права пролить би хоча краплину,
Бо любов нагороду
Для нас таку силу дала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2018
автор: Олеся Лісова