Я таки сама себе засліплюю
думками , мріями у краще .
Знову , ще свіжі рани заліплюю
пластирами молитов нашче .
І у добро вірю всупереч злу .
І у долі прихильність , втерши сльозу.
Хай важкість вчорашнього болю
звільнить мене , відпустить на волю .
А усмішка частіше з'являтиметься.
І душа теж посміхатиметься ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2018
автор: БЕЗ