Що сталось питаєш? Все просто чудово.
Що? Чому очі в сльозах і голос тремтить?
Не вигадуй, нічого такого,
Не хвилюйся, в мене дійсно ніщо не болить.
Ні, я просто так зап'ястки ховаю,
Ну звісно це не кров на руках.
І лезо зовсім тут ні до чого,
Ну і що, що я зовсім бліда?
Не вигадуй всіляких дурниць,
Цей вечір один із мільйона.
Ти краще додому скоріш повернись,
А я?.. Я теж скоро відправлюсь додому.
Так, так бувай, побачимось завтра,
Я ж обіцяла, що обов'язково прийду.
І ми будемо сміятись, як завжди,
Але ти не чекай, якщо трохи я запізнюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771347
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2018
автор: _NL_