Чому ми слабкі і безпорадні,
Такі вразливі і настільки чутливі,
А ще не можемо за себе постояти?
Та це тому, що вміємо кохати.
І в тому й наша сила.
Бо, коли навчимося любити -
То і кривдника зможемо простити.
Та як це? Хіба можна злочини
Прощати? Ні! Нї! Ні!
Карати, карати, карати!
Правосуддя мус торжествувати.
Навіщо ж ті закони?
І навіщо нам Божі закони,
Ми ж маємо свої!
Але ж ми уже не під законом,
Коли на світ з"явилося Боже дитя.
І у нас уже інше життя.
Любов"ю покривається наш гріх,
Час Милосердя стає на поріг.
Тож, коли терпіння уже не хватає,
І любов наша зникає -
До рожденного Божого дитяти
Будемо припадати,
Щоб Його Любові зачерпнути,
З нею по життю ідти,
І свою дорогу віднайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2018
автор: яся