Тобі потрібна була драма
І мої сльози ти смакував устами.
Ти цілував моє довге волосся,
Що нагадувало осінню гаму.
Ти торкався очей руками,
Щоб пересвідчитись у їх не прозі.
Ногами ти топтав схід сонця,
Щоб зупинити його в дорозі.
Ти не дзвонив мені і не кликав,
Щоб відчувати себе щасливим.
І ти приходив лише сказати,
Що намічаються довгі зливи…
Що під акомпанемент жовтневого смутку
Злетить листва у самотності смерті,
А потім ти – твоя черга настане
Розітнути ще жевріюче серце.
А далі небо схопиться від несподіванки,
Білим снігом заліпить щілину.
І тихо промовляючи «До побачення»
Я не буду сумніватися ані хвилини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2018
автор: Nelly