Дикі гуси - неприручена душа ...
Помах крил дарує подих волі .
Враз , очі сковує печаль .
Серед білих пер багряніє вирок долі .
І холоне сонця промінь .
Не чекає висота .
І неминучий тиші гомін .
В обіймах серця нагота .
Ще барви мерехтять ,
та тьмяні .
Мрія розбивається в траві ,
про краї теплі , пахощі духмяні .
Закрив повіки вічний сон .
І вже немає пари.
Приречений життя полон .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771008
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2018
автор: БЕЗ