Мій синку, рідненький, як ти там,
Я стіл, святковий, вже накрила,
Без тебе, так сумно усім нам,
Кутю, смачненьку теж зварила.
І вигляну знов у віконце,
До тиші весь час прислухаюсь,
Чекаю, тебе,мов те сонце,
Приїдеш на це сподіваюсь.
Далеко, ти де горить земля,
Немає й дня щоб не стріляли,
З Різдвом, теж привітали з Кремля,
Синочків, наших відганяли.
Я прОшу, Боженьку за всіх вас.
І вкотре молюсь до ікони,
Благаю, щоби від кулі спас,
Хай згинуть кремлівські дракони!
ДощИк,за віконцем хлюпоче,
Давно вже догоріла свічка,
Під серцем щемить й так тріпоче,
Мені б, побачить, твоє личко.
07.01.2018г
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2018
автор: Ніна Незламна