Ніби і місяць січень і зима,
І день короткий, вночі морози.
А в святі настрою нема,
В душі печаль, на серці сльози!
Ні коляда гучна ані вертеп,
Не гріють душу що від безсилля впала.
Як кожна мати до синочка в степ,
В розгар війни летіла б і кричала!
Але кому? Ніхто того не чує!
Як Господу кричить у небеса.
Верни додому сина, хай ночує,
Дозволь скази ще оті слова!
Невже Тебе гріхами обложили,
Образили святе Твоє ім'я!
Верни з війни усіх, бо ж заслужили,
Відчути дай всі радості Різдва!
Бо ж наше Різдво на війні,
І сльози й молитви з синами.
Вертайтесь додому живі,
Сідайте за стіл разом з нами!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2018
автор: Тетяна Рейне