Іде війна добра і зла. І це надовго.
Жорстока, несентиментальна йде війна,
В якій потрібно бути не ягням, а вовком.
Від мене потребує жорскості вона.
Я маю почуватись добре і щасливо,
Мені комфортно має бути на війні.
Тому твердим я мушу бути, нечутливим,
Бо вижити допомагає це мені.
Та разом з цим мені потрібні одночасно
Чутливість, м'якість, ніжність, лагідність, любов,
Щоб міг я про істот лякливих та прекрасних —
Жінок, дітей — подбати, добрий янгол мов.
Дружина, близькі, друзі, мій народ — моя родина.
І мій обов'язок, відповідальність є
Давати їм любов. І ціла Україна
На це служіння розраховує моє.
Говорять зараз не вірші, а кулемети.
Бо тільки в того, хто народ свій захистив,
Є дійсне право називатися поетом,
Щоб щось прекрасне й гідне людям донести.
[i]02.02.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2018
автор: Петро Рух