ПОБИВАЮСЬ ЯК ПТАХ У КЛІТЦІ

ПОБИВАЮСЬ  ,ЯК  ПТАХ  У  КЛІТЦІ
Побиваюсь,  як  птах  у  клітці  в  полоні...
душа  замріяно  вдивляється  крізь  вікно,
у  безонні  ночі  сходить  муза  у  рідній  мові-
і  дає  душі  сили  наснаги  і  птаха  крило.

Я,  крізь  заметіль  зими  лечу  до  зір  яснооких-
де  пречисте  небо  розлилося  у  широкий  океан,
досягаю  столітніх  дуб  до  верховіть  високих...
і  довжелезним  віттям  розганяю  сизий  туман.

Скрипаль  -явір  грає  на  клавішах  віолончеллі
пустун-вітер  до  танцю  запросив  кленове  листя,
випромінює  сонце  тепло  тануть  сніги  із  гір  скелі-
Я  рвусь  на  волю  і  Мені  дзвенить  ніжна  пісня  .  
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770372
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.01.2018
автор: Чайківчанка