Зима в свої права уже вступає,
прикрасила усе навкруг вона.
Листок останній з дерева зриває,
і в нашім полі стежки замела.
А білий сніг летить, летить над гаєм.
Нам щедро так він падає до ніг.
Здається, небо зорі розсипає.
Кружляє сніг...
Кружляє сніг, він землю присипляє,
мереживо для неї тче зима.
І ніжно так їй віхола співає,
на землю срібло ясне ллє зоря.
А білий сніг летить, летить над гаєм.
Нам щедро так він падає до ніг.
Здається, небо зорі розсипає.
Кружляє сніг...
Заснула річка... спить уже під снігом,
напевно, в снах знов бачить солов'я.
І гронами схилилася калина,
для снігурів, напевно, зберегла.
А білий сніг летить, летить над гаєм.
Нам щедро так він падає до ніг.
Здається, небо зорі розсипає.
Кружляє сніг...
Усе навкруг той білий сніг вкриває,
дороги засипає і мости.
По білому снігу, я добре знаю,
сьогодні знов до мене прийдеш ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2018
автор: Надія Башинська