Мороз і сонце; день прекрасний!
Ти ще дрімаєш, пташко ясна -
Та годі, кралечко, проснись :
Вдивись лише звабливим зором
В красу північної Аврори,
Зорею півночі явись!
Увечері завія злилась,
На мутнім небі мла носилась
І блідий місяць заодно
Жовтів крізь хмари скрижаніло,
І ти зажурена сиділа -
А зараз...Виглянь у вікно:
Під голубими небесами
Яскравопишно килимами
Під сяйвом сонця сніг лежить;
Прозорий ліс один чорніє,
Крізь іній сосна зеленіє
І річка кригою блищить.
Кімната бурштиновим блиском
Осяяна. Веселим тріском
В печі вогонь палахкотить.
Думки приємні край лежанки.
А може нам звеліти в санки
Кобилку кару запрягти?
Ковзнем по вранішньому снігу
І віддамося, люба, бігу
Нетерпеливого коня,
Відвідаєм поля пустельні,
Ліси, недавно ще зелені
І край, де був щасливий я.
ЗИМНЕЕ УТРО
Мороз и солце;день чудесный!
Ещё ты дремлешь, друг прелестный -
Пора, красавица, проснись:
Открой сомкнуты негой взоры
Навстречу утренней Авроре,
Звездою севера явись!
Вечор, ты помнишь, вьюга злилась,
На мутном небе мгла носилась;
Луна, как бледное пятно,
Сквозь тучи мрачные желтела,
И ты печальная сидела -
А нынче...погляди в окно :
Под голубыми небесами
Великолепными коврами,
Блестя на солнце, снег лежит;
Прозрачный лес один чернеет,
И ель сквозь иней зеленеет,
И речка подо льдом блестит.
Вся комната янтарным блеском
Озарена. Веселым треском
Трещит затопленная печь.
Приятно думать у лежанки.
Но знаешь :не велеть ли в санки
Кобылку бурую запречь?
Скользя по утреннему снегу,
Друг милый, предадимся бегу
Нетерпеливого коня
И навестим поля пустые,
Леса, недавно столь густые,
И берег, милый для меня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770293
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 08.01.2018
автор: Михайло Гончар