Гуляєш нічним містом …
Скрізь вогні, вогні, вогні.
Це просто кожні двоє десь там всюди у пітьмі.
Щиро, а не вправляються в артистизмі …
Я знаю, що все не так, як у твоєму сні,
Я знаю, щось не так, мабуть, в мені.
І, мабуть, в інший бік тобі … хоч іноді.
Але я буду вдячним тобі,
Якщо ти будеш далі у моєму житті.
Я сидітиму поруч з тобою
Тут за столиком у кафе.
Я любуватимусь тобою такою,
Цілуватиму твоє лице.
Я бродитиму з тобою вулицями якогось дуже старого міста.
Твоя присутність робитиме його знайомим.
І не потрібно імпресіоніста чи символіста.
Все буде надзвичайно справжнім і не викликатиме втоми.
А може я буду зовсім далеко,
Але буду близько – близько,
А може, я зможу так сказати і щодо тебе,
Без жодної хмаринки чомусь таке хмарне небо …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2018
автор: Дружня рука