Зимовий квіт відблискує до сонця
Білявогордий.
Бо він в походженні – всьому не рівня,
Небесний мрійник.
--Але ж припав до ніг? Схилився!
--Щоб полюбився
Ході дівочий, рожевим щічкам,
Дитячим пичкам…
--Хіба до цього тобі є діло,
Біляве диво?
--Земне—небесне– єдина сила.
Квітує зараз моя година.
Щиро вітаємо пухнасте збіжжя--
І в нас в душі зродив він ніжність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2018
автор: seroglazka