Спливає час. І вже без нас важливе в світі діється.
Ідуть дощі, цвіте любов, неначе в полі мак.
І хтось у спогадах своїх, немов у ковдрі гріється,
а в когось з дійсністю своєю вийде абияк.
Спливає час. З одних думок народжуються витвори,
А інші - шлях на ешафот без права на дзвінок.
Одні думки - матеріальні, інші просто контури
фантазій, вкрадених душею з книжних сторінок.
А час - суддя, він - лікар й кат, він - чарівник, він - звідник.
Час незворотний, беззупинний, як стрімка ріка.
Як живописець він дістане олівець, етюдник,
і нанесе новий ескіз досвідчена рука.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769692
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2018
автор: Юлія Сніжна