Ілюзію скасовано…

Ілюзію  скасовано.  Хай...  лиш  душать  сльози...
Та  я  собі  забороняю  перед  Вами  плакати.
От:  першими  секундами,  рік  новий  зіпсовано...
Не  вити!  В  рік  собаки  -  дозволяю  собі  гавкати:
На  смуток,  біль,  любов,  проблеми,  відчаї  
кричатиму  -  травіть!  -  ілюзію  ж  скасовано!
Я  не  боюся  їх...  А  Вас...  не  заслуговую?
Ви  ж...  поглядом  мене  клеймили  -  "забраковано"!

Сміюсь  у  вічі  гостю  спантеличеному:  
                                                                   ілюзію,  -  кажу,  скасовано.
Розслабтесь.  Зніяковіння  -  
                                                                   не  одна  з  Ваших  прикрас...
Попереду  десь  каса,  
                                                                 де  Вам  буде  компенсовано
мій  "брак".    Хоча...  суддя  -  лиш  Бог,  
                                                     й  незримий  виконавиць  -  час.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769658
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 04.01.2018
автор: Яна Бім