Баран бо я

Мене  у  всьому  забагато,
Ридали  бабця,  мама  й  тато.
Нещасний  я.

Терплять  і  дітки  і  онуки,
Ромали  предка  перестуки.
Яскравий  я.

Я  можу  випити  й  гульнути,
Бабулю  часом  обманути.
Гуляю  я.

Найбільш  холєра  їй  дісталося,
Як  би  ж  воно  у  путнє  склалось.
Гарячий  я.

Наллю  я  чарку  й  бахну  махом,
То  може  стану  ще  монахом.
Бідовий  я.

Щоправда  й  гумору  багацько,
За  що  б  не  брався,  завше  хвацько.
Щасливий  я.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2018
автор: Миколай Волиняк