Гіркотно залишитися без листя,
Образливо у наготі німій
Стояти одиноко на обійсті
І дум гортати чималий сувій,
У вікна заглядати неприкрито,
А там – то сонце, то сварки і грім.
Вітри мене вимушують скоритись,
Та я не хочу піддаватись їм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2018
автор: Оксана Дністран