Для неї залишу… любов.

Мої  вірші  читатимуть,  знаю.
В  них  Віра,  Надія,  в  них  вічне…  -  Любов.
Все  найкраще  по  правді  Украйні  лишаю,
Світлих  богів  її…  із  її  молитов!

На  Т.Ве  і  в  ділі…  -  одні  сц.нар.сти,
Як  моїй  Украйні  берега  доплисти…
Все  у  нас  в  рехво.рмах…  і  давно  по  плану,
Як  же  любі  браття  вибрести  з  дурману?
На  сцені  і  в  Раді  «курн.сі»  арт.сти…
Пишуть  в  с.н.г.г.х  памятки  юристи.
Розвал  у  освіті,  культура  добита,
Хр.ки  дз.бл.н.сі  сидять  для  корита.
Крадуть  в  медицині,  пенсію  малюють,  
Не  працюють  візи…  і  не  запрацюють.
Судять  патріотів,  ми  ж  дома…-  фаш.сти,
Своїм  закривають  справи  афер.сти.
Позики  і  війни…  й  лазурні  офшори,
Вивозять  все  чисто  з  нашої  ж  комори.
В  АПе  кубло  змія  -  Макви  р.з.д.н.а,
За  свого  тримаєм  з  чуж.х  дер.гента.
Плодять  нові  банки  шул.ри  і  трасти,
Ждуть  і  не  діждуться,  як  земельку  вкрасти.

Право  публікації  і  висловлювання  власної  думки  захищає:
Конвенція  про  захист  прав  людини  і  основних  свобод.  п.1  ст.10.
та  Ст.  24  ;53  Конституції  України.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2018
автор: Миколай Волиняк