Світ - людська душа

Пекучий  здогад  пропалив  свідомість:
Той  світ  навколо  –  то  людська  душа.
Якщо  душа  в  темряві,  то  і  світ  навколо  чорний,  
Така  …  не  варта  мідного  гроша  …
Якщо  ж  душа  як  вечір  над  рікою,
Весняний  ранок  у  саду,
Одразу  робиться  і  світ  такий  навколо,
Тоді  життя  все  схоже  на  весну  …
Той  самий  світ,  та  різні  очі,
Не  кожен  може  бачити,  що  хоче,
Не  кожен  зрозуміє,    де  добро,    де  зло,
Бо  зовсім  різне  світу  тло  …
Бо  душу  не  наповнювали  музика  й  вірші,
Бо  перед  очима  тільки  бариші,
Бо  дружба  у  дитинстві  поруч  не  пройшлась
Кохана  не  шукалась.    Тому  і  не  знайшлась  …
Один  глянув  у  світ  і  бачить  весни  цвіт,
Дівчата  як  зірки,  веселі  дітлахи,
А  інший  вкрасти  де,  і  потім  як  втекти,
Що  є  там  у  душі,  це  й  бачиш  різний  ти  …
Скільки  тих  душ,  багато  так  світів,
Світи  ці  всі  то  в  мирі,  то  в  війні,
Світи  буває  так  переплелись,
Один  без  одного  вже  не  підуть  кудись  …
Рідні  світи  на  допомогу  кличуть  всі.
Дороги  ці  буває,  що  прості,  прямі,
Буває,  що  не  знайдеш  вже  шляху
Ну  як  спасти  таку  -    глуху,  сліпу?!
Коли  здавалось  чорне  все  кругом,
Прогнавши  із  думок  усе  пусте,
Все  те,  що  видавалось  урочистим,
За  справжню  мить  змінити  можна  все,
І  світ  навколо  раптом  стане  чистим  …

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769479
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.01.2018
автор: Дружня рука