не зрадь святого бога

Не  зрадь  святого  бога
[b]Заповідь  перша[/b]
[b]Я  Господь  бог  твій,  нехай  не  буде  в  тебе  інших  богів,  крім  мене.[/b]
Я  є  Господь  бог  твій,
Я  батько  всіх  людей,
І  слово  й  голос  мій
Звучить  з  твоїх  грудей.
Слова  ці  є  про  мене  ,
Про  тебе,  про  людей,
Створив  я  світ,  ой  нене,
Заклав  туди  ідей.
Зробив  я  так  що  ти
Це  я,  це  світ,  це  вічність.
І  як  ти  не  крути
Утеча  це  є  грішність.
Не  приймеш  ти  мене  –
Себе  також  не  приймеш,
Життя  в  бігах  промине  
Й  в  сліпоті  проживеш.

[b]Заповідь  друга
Не  роби  собі  кумира  і  всякої  подоби  з  того,  що  на  небі  вгорі,  або  на  землі  внизу,  і  що  у  воді  під  землею:  не  поклоняйся  їм  і  не  служи  їм.[/b]
Якщо  кумира  ти  маєш
Й  поклоняєшся  йому,
То  ти  частково  умираєш
При  світлі  падаєш  у  тьму.
Тебе  із  себе  я  створив,
Дав  розум  дух  і  волю
А  ти  усе  занапастив,
Віддавши  свою  долю.
Я  це  ти,  я  тут,  я  поруч,
Я  світло,  тінь,  я  звук,  тепло,
З  не  той  хто  зверху  ліворуч  чи  праворуч,
Я  звіра  тіло,  рослини  я  стебло,
я  камінь,  полум’я,  я  хмари,
я  є  усюди,  я  є  все.
В  твоєму  розумі  примари
І  він  безглуздя  лиш  несе.
Ти  поділив  мене  в  своїй  уяві
І  сам  розпався  на  частки.
Загинеш  ти  бо  ти  не  правий
Бо  я  в  тобі,  бо  я  є  ти.

[b]Заповідь  третя
Не  згадуй  імені  господа  бога  даремно.[/b]
Мене  не  згадуй  ти  даремно,
Мене  ти  здалека  не  клич,
Невже  зробилося  все  темно,
Невже  знов  тисячу  облич.
Коли  мене  ти  згадуєш  окремо
У  молитвах,  в  проханнях,  в  мріях,
То  друга  заповідь  даремна,
Бо  я  у  кожних  твоїх  діях.
Я  поруч  з  голосом  твоїм,
 І  направляю  зору  погляд,
Я  разом  із  тобою  їм,
І  у  руках  твоїх  я  догляд.


[b]Заповідь  четверта
Пам’ятай  день  суботній,  щоб  святити  його:  шість  днів  працюй  і  виконуй  у  них  всю  роботу  свою,  а  день  сьомий  субота  для  господа  бога  твого.[/b]
Пам’ятай  день  святий  святкувати
Не  питвом  чи  їдлом  чи  людьми
У  цей  день  варто  пам’ятати,
Що  всесвіт  бог  і  всесвіт  ми.
На  сьомий  день  злиття  з  тобою
Четверта  заповідь  звучить.
Шість  днів  усі  були  юрбою
На  сьомий  –  єдність,  божа  мить.
Розпались  знову  на  шість  днів,
Щоб  ширше  досвід  обійняти,
Щоб  знов  весь  сьомий  день  їх  вів,
Щоб  все  в  єдине  об’єднати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768890
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.12.2017
автор: Новосад Руслан Віталійович