Вишивала мати (Сл. для пісні)

Вишивала  долю  мати
Та  й  на  рушникові,
Стала  щастя  теж  прохати
Й  тому  юнакові,
Без  якого  личко  юне
Не  цвіте  –  ридає,
Без  якого  життя  доні  –
То  лише  біда  є.

Вишивала  рушник  мати
Доньці  на  весілля,
Й  довелося  їй  згадати
Мудреє  прислів’я:
–  Піти  заміж  –  треба  знати,
Ой,  та  й  треба  знати:
Пізно  лягти,  рано  встати,
Ой,  та  й  рано  встати.

Вишивала  зрання  мати
До  пізньої  ночі,
І  не  думали  дрімати
Матусині  очі,
А  старались,  придивлялись,
Руки  ж  гаптували,
Щоб  бідоньки  не  траплялись,
І  життя  тривало.                      
17.07.2012.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768821
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2017
автор: Ганна Верес