Цвіла весна, хоч опадало листя,
Й щодня осінній дощик дріботів,
В її очах горіло сонце променисте,
Коли він їй на вушко шепотів.
Сіяли зорі через хмари сиві,
Коли вони сміялись в унісон...
Тоді удвох були вони щасливі,
І їм здавалось, що це просто сон.
Спинися мить та закарбуйся в часі,
Стрілою пролети через роки,
І щоб колись,лиш від одної думки
В душі миттєво танули сніги!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768754
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2017
автор: Христинка Квіточка