ЗАМІТАЮТЬ СНІГИ…

***ноу-хау  зміна  ритму,  симетрія***

Замітають  сніги
Що  було...  І  чого  не  було,
Та  здійснитись  могло...
Чи  на  те  була  добрая  воля?
Без  питань,  без  огид,
Я  твоє  відкидаю  тепло,
І  гаряче  чоло
Покриває  снігів  парасоля.
По  шляхах  льодяних
Ти  до  мене  не  підеш  розута...  
Та  і  я...  Я  не  міг
Розірвати  минулого  пута.
Від  побачень  сліди
Замітають  сніги,  замітають.
Холоди,  холоди
Наші  душі  чекають...  Чекають...
Візерунками  скло
Помережила  серця  зима.
Цілять  стріл  льодяних
Наконечники  з  болю  розлуки,
Бо  застиглих  долонь
Відігріти  наснаги  нема,
І  до  літніх  утіх
Ти  стежини  окремо  відшукуй.


©  Copyright:  Серго  Сокольник,  2017
Свидетельство  о  публикации  №117122901340  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768603
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2017
автор: Серго Сокольник