Допоки на землі живі батьки,
У нас є тил, зоветься він – опора.
Не стане їх, всі пройдені шляхи
Згадаємо не раз, що було вчора…
Ви теж батьки, обдумайте свій шлях,
Напевно вам недостає уваги…
Земля нас прийме всіх – вона ж земля,
Живим завжди давайте перевагу.
Через роки, крізь бурі і громи,
Не забувайте, друзі, про могили.
Бо ж наші діти будуть теж німі,
Ви прибирайте, поки є в Вас сили…
По-різному проходять в нас шляхи,
Таке життя, його нам не змінити,
Допоки на землі живі батьки,
Частіше з ними треба говорити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768594
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2017
автор: СЕЛЮК