Стій! Стій! Стій! Зупинись!
Далі скелі та виступи гострі
Просто бути хорошим колись
Просто нині бути монстром
Гра в слова формують думку
Слова звучать, зникають в голос
Хтось спраглий прагне подарунку
В пакунку з написом: "Від Долі"...
Чекай, не відлітай, на мить замри
Давай разом, у вухах muzik
Твори мене, мене твори
Моя шалена ніжна муза
Батрач в моєму роздоріжжі
Десь на шляху мене зустрінь
До скель, що не як ти, не ніжні
Прийди добром святим. Амінь
Стихають в слові епізоди
Фрагменти вирваних "але"
До твого ідеалу вроди
Я вписую качам себе
Нехай того ж гидкого надто
Десь надто ницого в словах
Я не сприймаю всі ці грати
Мені в тобі, як в небесах
Льодяшки зтануть, Літо буде
Тримай мене, моє дівча
Допоки існувати будуть люди
Ти доти будеш теж жива!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2017
автор: Володимир Ромен