Осиновий кіл
У серце віків
Крізь безум багать
Крадуся мов тать
Вриваюся в табір
До маврів - арабів
Шукаю халіфа
А бачу лиш блазнів
Я - часточка міфу
У вогнищі сказу
У розпал хвороби
Шаленого мозку
Боги хай заліплять
Уста мої воском
Оракул із мене
Дурний та непевний
Даремно я нене
Їв хліб мій щоденний
А людям брехати
Погодься нечемно
Наш Всесвіт без того
Обридливо темний
Усюди є підступ
І зрада і страта
Не чути б не бачити
І не бажати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768161
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.12.2017
автор: Той,що воює з вітряками