Ми сідало робили вдвох із татом,
Потім його прибили догори.
Зробили щільним, поробили грати,
Щоб не добрались до курей тхори.
Шпунтова дошка пахла ще сосною,
Ми перший раз закинули курей…
Робота ця здавалась «голосною»,
Допоки не закрили ми дверей.
А потім по драбинці, ніби в цирку,
Заганяли на сідало курей.
Там із харчами ставили їм миску,
Закриту від непрошених гостей.
Було і місце, де неслися кури,
На сідалі не відали зими.
Були тут грати і тепленькі «мури»,
Жили вони в цій хатці до весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768131
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2017
автор: СЕЛЮК