Розсердилось небо зимове

Рвучкий  холодний  вітер
Діймає  до  кісток
І  сонечко  не  світить,
Сховав  табун  хмарок.

Гуля  собі  юрбою,
Як  вівці  на  лугу,
Що  йдуть  до  водопою
І  навіть  батогу

Коритися  не  хочуть
Та  слухать  пастуха,
Дощами  землю  мочать,
А  то  "крупа"  суха

Пускається  здалека
І  переходить  в  сніг.
Зимове  сіре  небо
Розсердилось  на  всіх.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767975
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.12.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський