Раби невольники недужі!
Заснули мов свиня в калюжі,
В святій неволі.
Т.Г.Шевченко
Віра предків звеличує нас,
В ній добро і любов до Ойчизни.
В ній суворая правда… - Тарас,
У ній сутність народження й тризни.
Предки світлим служили Богам,
А не тьмі потойбіччя Єгові.
Він належить чужим – ворогам,
Щоб привити покірність рабові.
Рідна віра єднає думки,
В ній інстинкт, що зволожує розум.
То єднання, що живить струмки,
То залога і бурям і грозам.
Десять довгих і сірих століть,
Нас єреї церковні гнобили.
Неможливо гріха утаїть…
Русь – Украйні копали могили.
З нір вилазять знов гади й щурі,
Що не мають святого ж нічого.
Та... вже… наші Боги там… вгорі,
Ми щасливі без щастя чужого!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2017
автор: Миколай Волиняк