За вікном хуртовина і все білим снігом покрите.
Розмальоване скло, мов прийшла до нас казка на мить.
А у теплій хатині вогнями ялинка залита,
Новий рік поспішає, на трійці ось – ось прилетить.
Моя внучко маленька, це перше в житті твоїм свято.
Посміхнись, моя пташко, і радісно щось заспівай.
Хай життя твоє буде, як казка – щасливе й багате,
І красиве, як зараз ялинка вогнів де розмай.
Моя квіточко мила, рости, піднімайся до неба
І любов’ю і ніжністю все навкруги зігрівай.
Дід і баба усе, що могли віддавали для тебе,
Тільки ти, як не стане їх, донечко, не забувай.
Пам’ятай їх, рідненька, за світлу як долю молились,
Як раділи твоїм першим крокам невмілим вони.
І від успіхів цих, ще частіше серця у них бились,
А бувало, частенько, до них не приходили сни.
За вікном хуртовина і все білим снігом покрилось,
А у теплій хатині зібралася дружня рідня.
І від сміху онуків все світлом казковим світилось.
Хай ця радість й тепло будуть в кожній родині щодня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767312
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.12.2017
автор: Валерій