Ще так багато залишилося кроків до тиші,
Значних і широких мов доброта,
Щоб бачити серце своє у тій висі,
Де прагнення жити панує сповна.
Де витвір мистецтва не матеріальний,
Духовний, наповнений людської душі
І шлях твій, не завжди там вертикальний,
Так більше можливостей бути в собі.
Так більше людина в тобі оживає
І тягне тебе до пошуку мрій,
І коли серце твоє щиро кохає,
Ти осторонь нього ніколи не стій.
Іди ти за ним в тихі мрії кохання
І прагни завжди, де живе доброта,
І тіла єднання, не процес, а зізнання
Того, чого прагне на справді твоя душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2017
автор: Андрій Толіч