Це не боляче, це – незвідано,
говори мені, говори,
поки небо нас манить віддаллю,
поки видно усе з гори,
поки хтось не почнеться вереском
чи закінчиться ним, ачей.
Це не спогад про смерть і вересень,
і про сон, що втікав з очей.
Витікав і губивсь у видиві
не про те, не про те, проте
а якщо це останній з видихів,
що зірветься з моїх грудей?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767113
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2017
автор: Катка