Сніг іскриться
Ніби мурахи по твоїй шкірі
Котрі хочеться злизати язиком
І одразу згадується
Як той таки блудний язик
Торкався ненароком
Соромливо
Бурульки
Що впала з даху додолу
А ти нестримне
бешкетне дівчисько
Береш у руки заборонене яблуко
І твій шершавий язик
Ніби змій спокуси
Вештається ріками вен
По чиїйсь шкірі
Вона збільшується
І набуває брунатного кольору
Пульсує
Як покинуте кошеня під насипом снігу
Невблаганно жадає теплих рук
Обіймів
Поцілунків
Зцілення
Не зрадь його безпорадність
Та очікування
Торкнися язиком
до іскор пухкого снігу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2017
автор: Троянда Пустелі