Зібравшись в дружній гурт,
Стояли
Обіч дороги парубки,
Про щось веселе розмовляли
І реготали залюбки.
Неподалік старенька жінка,
Ступивши хибно, впала ниць.
Вона не втримала й корзинку,
Де було дещо із дрібниць.
І вмить, немов з рушниці куля,
До неї парубок підбіг.
Він допоміг звестись бабулі
Й підняти речі допоміг.
Цієї щемної картини
Я випадковим свідком став.
Прємно тенькнуло в груднині,
Бо... то мій син в добрі постав.
Сьогодні він поміг бабусі.
Поможе й завтра ще комусь.
Хай син живе в такім же дусі,
Як заповів Христос Ісус.
Нехай постійно в ньому грає
До свого ближнього любов,
Як у Святого Миколая
На цю любов багата кров.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2017
автор: Микола Холодов