Поетичний облом

Я  цілу  ніч  не  спав,  не  їв  –
творив!  Уже  під  співи  півня
спромігся  на  десяток  слів,
але  була  то  справжня  пісня:

„Чудову  пам’ятаю  мить  –
з’явилась  ти  переді  мною,
як  неба  дивного  блакить
своєю  вразила  красою!“

Та  вранці,  о,  який  облом,
сказала  ти  мені  на  вушко,
що  це  усе  давним-давно
вже  написав  якийсь  Опушкін…

18.12.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2017
автор: Олександр Мачула