Мене принижує життя,
Де кривда правду замінила,
Де скаче лжа, немов горила,
Під соло вовчого виття.
Палаців хижа височінь
Принижує, на душу давить.
Там влада кривить і лукавить,
Підлоту прикриває тінь.
Принижує телеекран
Продажний, що насильство оре,
Де ллється кров, де людське горе
Поглинув ницості туман.
Кому підсвічники чадять,
Що з нами діється сьогодні?!
Собаки вигнані, голодні -
І ті пішли жебракувать.
Коли, народе мій, коли
Ти сам завиєш страшно, грізно,
Зубами клацнеш так залізно,
Що згинуть мавпи і вовки?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766664
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.12.2017
автор: Іван Демченко