Сіє, сіє завірюха
Я сховаю швидко вуха
Поскачу попід ялинку
Маю білу одежинку
Тож мене, тут не помітять
Хоч сніжинки добре світять
Бо я пухкий, як цей сніжок
Буду, як той, домовинок
Не знайдуть, ні вовк ні лиска
Бо гарна, в мене зачіска
Така пишна, як килими
Подарунок - цей від зими.
Сіє, сіє завірюха
Вітерець гарненько дмуха
Іскрять, сяють скрізь пір`їнки
Танцюють, мов балеринки
Хоч холодно, все ж радію
Я зараз маю надію
Миколай в своїй торбинці
Принесе й мені гостинці!
11.12.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766650
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2017
автор: Ніна Незламна